манорія
МАНО́РІЯ, ї, ж., заст. Манера.
— Це в його така вдача, така манорія. Він усе так жартує з усіма, кого зустріне, чи старого, чи молодого (Н.-Лев., V, 1966, 395).
Словник української мови (СУМ-11)МАНО́РІЯ, ї, ж., заст. Манера.
— Це в його така вдача, така манорія. Він усе так жартує з усіма, кого зустріне, чи старого, чи молодого (Н.-Лев., V, 1966, 395).
Словник української мови (СУМ-11)