Словник української мови в 11 томах

манюнький

МАНЮ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже маленький.

Величезна плахта… А на плахті на тій хтось купки манюньких біленьких хаточок понабудовував (Вишня, І, 1956, 210).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. манюнький — маню́нький прикметник пестл.  Орфографічний словник української мови
  2. манюнький — див. малий  Словник синонімів Вусика
  3. манюнький — -а, -е. Те саме, що манюсінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. манюнький — МАНЮ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже маленький; манюній. Величезна плахта .. А на плахті на тій хтось купки манюньких біленьких хаточок понабудовував (Остап Вишня); То була якась чарівна веремія зірок синювато-сірого й білого кольору, малих, і великих...  Словник української мови у 20 томах