манюнький

МАНЮ́НЬКИЙ, а, е, пестл.

Дуже маленький; манюній.

Величезна плахта .. А на плахті на тій хтось купки манюньких біленьких хаточок понабудовував (Остап Вишня);

То була якась чарівна веремія зірок синювато-сірого й білого кольору, малих, і великих, і середніх, і зовсім манюньких (І. Багряний);

А він, старий, сидів як за штурвалом, – в руках крутив манюньке коліща. Куди він плив? (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. манюнький — маню́нький прикметник пестл.  Орфографічний словник української мови
2. манюнький — див. малий  Словник синонімів Вусика
3. манюнький — -а, -е. Те саме, що манюсінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. манюнький — МАНЮ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже маленький. Величезна плахта… А на плахті на тій хтось купки манюньких біленьких хаточок понабудовував (Вишня, І, 1956, 210).  Словник української мови в 11 томах