манюня

МАНЮ́НЯ, і, ж., пестл.

Дуже маленька дитина або тварина; крихітка (у 2 знач.).

Манюня... Так це ти півдня під Данковою курткою ховалося? На Дориних долонях тремтіло руде кроленя (Люко Дашвар);

// Ужив. при звертанні до кого-небудь для вияву ніжності.

– Я поїхав, манюня, а ти сідай на телефон, дзвони всім, у кого машина на ходу, хай їдуть туди самі й передають далі, треба перевезти людей на Майдан (О. Забужко).