мармуровий

МАРМУРО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до ма́рмур.

На синім морі стоїть камінь мармуровий (Чуб., V, 1874, 31);

Я пам’ятник собі поставив нетривалий — Не з міді гордої, не з мармурових брил (Рильський, І, 1956, 98);

// Зробл. з мармуру або облицьований ним.

Найбільше розводився Хоцінський про князя, про те, який в його золотоверхий палац, які в тому палаці покої, зали з мармуровим помостом (Н.-Лев., І, 1956, 158);

Мармурові скрині над значними покійниками .. пообсипались та завалились від часу (Коцюб., II, 1955, 121);

Лукії добре видно графський садок з білими мармуровими статуями (Донч., III, 1956, 44).

2. перен. Білий, гладкий, як мармур (про обличчя тощо).

На мармуровім чолі лежать не дитячі думи (Стар., Облога.., 1961, 7);

Раптом у прочиненому вікні другого поверху.. вияснилось проти місяця мармурове обличчя Ярини (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 339);

// Який кольором, малюнком нагадує мармур.

Жерла прокурених труб підпирали мармурові хмари (Стельмах, На.. землі, 1949, 545);

// Зробл. під мармур.

Мармурова палітурка.

Значення в інших словниках

1. мармуровий — мармуро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мармуровий — З мармуру; (колір) білий; (- чоло) гладкий.  Словник синонімів Караванського
3. мармуровий — -а, -е. 1》 Прикм. до мармур. || Зробл. з мармуру чи облицьований ним. 2》 перен. Білий, гладкий, як мармур (про обличчя тощо). || Який кольором, малюнком нагадує мармур. || Зробл. під мармур. Мармурова палітурка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мармуровий — МАРМУРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ма́рмур. На синім морі стоїть камінь мармуровий (П. Чубинський); Я пам'ятник собі поставив нетривалий – Не з міді гордої, не з мармурових брил (М. Рильський); // Зробл. з мармуру або облицьований ним.  Словник української мови у 20 томах
5. мармуровий — БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет.  Словник синонімів української мови
6. мармуровий — Мармуро́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мармуровий — Марморо́вий и мармуро́вий Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Ушиц. у. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім. К. --------------- Мармуро́вий см. марморовий.  Словник української мови Грінченка