марочний
МА́РОЧНИЙ, а, е.
1. Певної марки ( див. ма́рка¹2); марковий (у 2 знач.), сортовий.
Марочним коньякам присвоюються спеціальні назви й зірочок на етикетках не ставлять (Укр. страви, 1957, 386);
Марочна сталь.
∆ Ма́рочні ви́на — характерні для певного виноробного району виноградні вина, що постійно зберігають свої якості.
Марочні [вина] — вища категорія витриманих вин з найкращих сортів винограду (Колг. енц., І, 1956, 176).
2. Те саме, що ма́рковий 1.
Марочна колекція.
Словник української мови (СУМ-11)