марочний
МА́РОЧНИЙ, а, е.
1. Певної марки ( див. ма́рка¹2); марковий (у 2 знач.), сортовий.
Марочним коньякам присвоюються спеціальні назви й зірочок на етикетках не ставлять (Укр. страви, 1957, 386);
Марочна сталь.
∆ Ма́рочні ви́на — характерні для певного виноробного району виноградні вина, що постійно зберігають свої якості.
Марочні [вина] — вища категорія витриманих вин з найкращих сортів винограду (Колг. енц., І, 1956, 176).
2. Те саме, що ма́рковий 1.
Марочна колекція.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марочний — ма́рочний прикметник Орфографічний словник української мови
- марочний — -а, -е. 1》 Певної марки (див. марка I 2)); марковий (у 2 знач.), сортовий. Марочна сталь. Марочна назва — частина виробничої марки, яка включає буквені або цифрові позначення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марочний — МА́РОЧНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ма́рковий 2. Заходжу до гастроному, купую пляшку коньяку. Марочного, найдорожчого (Ю. Мушкетик); На днях народження в них є і дорогі ковбаси, і вина марочні... (Г. Словник української мови у 20 томах
- марочний — СОРТОВИ́Й (який належить до високого, спеціального або цінного сорту); МА́РОЧНИЙ, МА́РКОВИЙ (звичайно про найвищу категорію вин, коньяків). У саду.. груші сортові, мов ті горнятка на гілках (І. Муратов); Сортовий посуд; Сортовий ліс; Марочні вина. Словник синонімів української мови