1. Словник української мови у 20 томах

марочний

МА́РОЧНИЙ, а, е.

1. Те саме, що ма́рковий 2.

Заходжу до гастроному, купую пляшку коньяку. Марочного, найдорожчого (Ю. Мушкетик);

На днях народження в них є і дорогі ковбаси, і вина марочні... (Г. Тарасюк);

Вихід летких речовин – основний показник для визначення марочної приналежності вугілля (з навч. літ.).

2. Те саме, що ма́рковий 1.

Марочна колекція.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марочний — ма́рочний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. марочний — -а, -е. 1》 Певної марки (див. марка I 2)); марковий (у 2 знач.), сортовий. Марочна сталь. Марочна назва — частина виробничої марки, яка включає буквені або цифрові позначення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марочний — СОРТОВИ́Й (який належить до високого, спеціального або цінного сорту); МА́РОЧНИЙ, МА́РКОВИЙ (звичайно про найвищу категорію вин, коньяків). У саду.. груші сортові, мов ті горнятка на гілках (І. Муратов); Сортовий посуд; Сортовий ліс; Марочні вина. Словник синонімів української мови
  4. марочний — МА́РОЧНИЙ, а, е. 1. Певної марки ( див. ма́рка¹2); марковий (у 2 знач.), сортовий. Марочним коньякам присвоюються спеціальні назви й зірочок на етикетках не ставлять (Укр. страви, 1957, 386); Марочна сталь. Словник української мови в 11 томах