Словник української мови в 11 томах

маршовий

МАРШОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до марш¹.

І може, тільки ця бурхлива маршова ніч здатна була викликати Брянського на одвертість (Гончар, III, 1959, 82);

Тихо, глухо, мов здалека, з-за гори, доноситься гомін, .. чується маршова козацька пісня (Мирний, III, 1954, 202);

— Тут, Максиме, буде набережна, — сказала Катря.. — Гранітні парапети, зручні сходи, маршові площадки (Рибак, Час.., 1960, 712).

2. Якого направляють із запасу до діючої армії для поповнення її (про військові частини).

Прийшов командир маршового батальйону. Почався переклик (Собко, Шлях.., 1948, 36);

Снився мені молодий солдат, що пішов з маршовою ротою на фронт і не повернувся (Кол., На фронті.., 1959, 132).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. маршовий — маршови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. маршовий — -а, -е. 1》 Прикм. до марш I. 2》 Якого направляють із запасу до діючої армії для поповнення її (про військові частини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маршовий — МАРШОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до марш¹. На маршовому полi вiдбувалися вiйськовi заняття (І. Пільгук); І може, тільки ця бурхлива маршова ніч здатна була викликати Брянського на одвертість (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. маршовий — ма́ршовий (від марш) той, що відправляється як поповнення в діючу армію (напр., м-а рота).  Словник іншомовних слів Мельничука