масон
МАСО́Н, а, ч. Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон.
— То колись були масони в Петербурзі (Н.-Лев., III, 1956, 376).
Словник української мови (СУМ-11)МАСО́Н, а, ч. Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон.
— То колись були масони в Петербурзі (Н.-Лев., III, 1956, 376).
Словник української мови (СУМ-11)