масон
МАСО́Н, а, ч.
Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон.
– То колись були масони в Петербурзі (І. Нечуй-Левицький);
На відміну від першої хвилі, масони нового покоління з'явились на території України разом із спеціалістами з гірничо-інженерної справи (С. Жадан);
Звичайно, існують таємні ордени, масони, езотерики та інша екзота [екзотика] (Ю. Іздрик).
Словник української мови (СУМ-20)