1. Словник української мови у 20 томах

масон

МАСО́Н, а, ч.

Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон.

– То колись були масони в Петербурзі (І. Нечуй-Левицький);

На відміну від першої хвилі, масони нового покоління з'явились на території України разом із спеціалістами з гірничо-інженерної справи (С. Жадан);

Звичайно, існують таємні ордени, масони, езотерики та інша екзота [екзотика] (Ю. Іздрик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масон — масо́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. масон — -а, ч. 1》 Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон. 2》 перен. Вільнодумець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Масон — Від франц. «mason» – «будівельник, муляр». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. масон — масо́н (франц. maçon, букв. – каменяр) 1. Прихильник масонства. 2. Переносно – вільнодумець. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. масон — МАСО́Н, ФРАНКМАСО́Н. — Вибачайте мені! Але мені здається, що все те лихо йде од масонів, од масонських лож, — промовила Турманша, котра ще пам'ятала масонські ложі (І. Нечуй-Левицький); Гудок. Товариші ідуть, як франкмасони (М. Хвильовий). Словник синонімів української мови
  6. масон — Масо́н, -на; -со́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. масон — МАСО́Н, а, ч. Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон. — То колись були масони в Петербурзі (Н.-Лев., III, 1956, 376). Словник української мови в 11 томах