масон
масо́н
(франц. maçon, букв. – каменяр)
1. Прихильник масонства.
2. Переносно – вільнодумець.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- масон — масо́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- масон — -а, ч. 1》 Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон. 2》 перен. Вільнодумець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Масон — Від франц. «mason» – «будівельник, муляр». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- масон — МАСО́Н, а, ч. Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон. – То колись були масони в Петербурзі (І. Нечуй-Левицький); На відміну від першої хвилі... Словник української мови у 20 томах
- масон — МАСО́Н, ФРАНКМАСО́Н. — Вибачайте мені! Але мені здається, що все те лихо йде од масонів, од масонських лож, — промовила Турманша, котра ще пам'ятала масонські ложі (І. Нечуй-Левицький); Гудок. Товариші ідуть, як франкмасони (М. Хвильовий). Словник синонімів української мови
- масон — Масо́н, -на; -со́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- масон — МАСО́Н, а, ч. Послідовник масонства, член масонської ложі; франкмасон. — То колись були масони в Петербурзі (Н.-Лев., III, 1956, 376). Словник української мови в 11 томах