маститий
МАСТИ́ТИЙ, а, е. Який заслужив загальну повагу, визнання своєю багаторічною плідною діяльністю (про діячів науки, мистецтва тощо).
Роз’їхались маститі консультанти, маленька лікарня знову увійшла в норму (Ю. Янов., Мир, 1956, 253);
В Центральному виставочному залі.. живуть у доброму сусідстві картини, малюнки, скульптури як маститих, широко відомих наших художників та різьбярів, так і твори майстрів молодшого віку (Рильський, Веч. розмови, 1962, 14);
Удаючи з себе маститого диригента, підняв [Данько] угору обидві руки, вимогливо потряс ними над головою (Ряб., Жайворонки, 1957, 125).
Словник української мови (СУМ-11)