маститий
МАСТИ́ТИЙ, а, е.
Який заслужив загальну повагу, визнання своєю багаторічною плідною діяльністю (про діячів науки, мистецтва тощо).
В Центральному виставочному залі .. живуть у доброму сусідстві картини, малюнки, скульптури як маститих, широко відомих наших художників та різьбярів, так і твори майстрів молодшого віку (М. Рильський);
Роз'їхались маститі консультанти, маленька лікарня знову увійшла в норму (Ю. Яновський);
Удаючи з себе маститого диригента, підняв [Данько] угору обидві руки, вимогливо потряс ними над головою (І. Рябокляч);
Звісно, письменник з мене нікудишній — інший би, маститий, хвацький писака, товстелезний любовний роман сотворив про наших терехівських Ромео та Джульєтту (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)