Словник української мови в 11 томах

математика

МАТЕМА́ТИКА, и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу.

Він тут удома всі книжки залишив і тільки з своєю математикою возиться, завжди він так, то задачі робить, то в математичних книжках риється (Л. Укр., V, 1956, 11);

Тільки-но Сергій рушив з місця, як назустріч трапилась його колишня вчителька, викладачка математики в середній школі (Гур., Друзі.., 1959, 29);

Про велике значення математики для майбутнього людства свідчить той факт, що вона використовується для вирішення завдань космічних польотів, керування різноманітними процесами на основі складних розрахунків (Наука.., 8, 1961, 15);

Вища математика.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. математика — матема́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. математика — [матеиматиека] -кие, д. і м. -тиец'і  Орфоепічний словник української мови
  3. математика — -и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Вища математика.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. математика — МАТЕМА́ТИКА, и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Він тут удома всі книжки залишив і тільки з своєю математикою возиться, завжди він так, то задачі робить, то в математичних книжках риється (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  5. математика — матема́тика (грец. μαθηματική, від μάθημα – знання, наука) наука про кількісні співвідношення і просторові форми дійсного світу.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. математика — Одна з найдавніших галузей знань, відома колись як наука про числа та геометричні фігури; найістотнішою рисою м. є те, що вона слугує основою дедукційного методу.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. математика — Матема́тика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)