математика

матема́тика

-и, ж.

Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Вища математика.

Значення в інших словниках

1. математика — матема́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. математика — [матеиматиека] -кие, д. і м. -тиец'і  Орфоепічний словник української мови
3. математика — МАТЕМА́ТИКА, и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Він тут удома всі книжки залишив і тільки з своєю математикою возиться, завжди він так, то задачі робить, то в математичних книжках риється (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
4. математика — матема́тика (грец. μαθηματική, від μάθημα – знання, наука) наука про кількісні співвідношення і просторові форми дійсного світу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. математика — Одна з найдавніших галузей знань, відома колись як наука про числа та геометричні фігури; найістотнішою рисою м. є те, що вона слугує основою дедукційного методу.  Універсальний словник-енциклопедія
6. математика — Матема́тика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. математика — МАТЕМА́ТИКА, и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Він тут удома всі книжки залишив і тільки з своєю математикою возиться, завжди він так, то задачі робить, то в математичних книжках риється (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах