маточка
МА́ТОЧКА, и, ж.
1. Центральна частина квітки покритонасінних рослин, що є жіночим органом їх розмноження.
Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні.. Маточка складається з п’ятигніздової зав’язі й п’ятьох стовпчиків з приймочками (Техн. культ., 1956, 11);
Я вже вивчала ботаніку і тому легко знаходила і тичинки і маточки (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 41).
2. діал. Пестл. до ма́тка¹2.
Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок (Сл. Гр.).
3. діал. Хрещена мати.
Казка починається за одного бідного чоловіка, котрий мав дуже багато дітей. Ціле село було у нього батечками і маточками (Калин, Закарп. казки, 1955, 73).
Словник української мови (СУМ-11)