маточина
МА́ТОЧИНА, и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць.
Вода досягала до маточин коліс. Коні просто брели в воді (Н.-Лев., II, 1956, 390);
Старші господарі очима знавців оглядають колесо, придивляються, чи добре стягнув обруч дзвони, чи ввійшла на своє місце кожда спиця, чи міцно стоїть маточина (Фр., IV, 1950, 189);
Колеса загрузли по маточини, а конячина така, що її з-за полудрабка не видно (Кол., Терен.., 1959, 130);
// Середня частина машинового колеса з отвором для осі, вала тощо.
При роботі зубчастого колеса в машині отвір у маточині служить для установки його на вал (Фрез. справа, 1957, 205);
Маточини передніх коліс автомобілів.. установлюються на двох конічних роликових підшипниках (Підручник шофера.., 1960, 227).
Словник української мови (СУМ-11)