маточина

Маточина, -ни

ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Левиц. Пов. 99. Ревнув мов у маточину. Ном. № 12445.

Значення в інших словниках

1. маточина — ма́точина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. маточина — -и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць. || Середня частина машинового колеса з отвором для осі, вала тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маточина — МА́ТОЧИНА, и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць. До міста ще далеко, ще тільки піски починаються. І піски там не довгі, та по саму маточину (О. Кониський); Вода досягала до маточин коліс. Коні просто брели в воді (І.  Словник української мови у 20 томах
4. маточина — Середня частина колеса (напр., транспортного або зубчастого), посаджена на вал або на вісь і з'єднана з ободом за допомогою спиць або диска.  Універсальний словник-енциклопедія
5. маточина — Ма́точина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. маточина — МА́ТОЧИНА, и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць. Вода досягала до маточин коліс. Коні просто брели в воді (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах