маточина
МА́ТОЧИНА, и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць.
Вода досягала до маточин коліс. Коні просто брели в воді (Н.-Лев., II, 1956, 390);
Старші господарі очима знавців оглядають колесо, придивляються, чи добре стягнув обруч дзвони, чи ввійшла на своє місце кожда спиця, чи міцно стоїть маточина (Фр., IV, 1950, 189);
Колеса загрузли по маточини, а конячина така, що її з-за полудрабка не видно (Кол., Терен.., 1959, 130);
// Середня частина машинового колеса з отвором для осі, вала тощо.
При роботі зубчастого колеса в машині отвір у маточині служить для установки його на вал (Фрез. справа, 1957, 205);
Маточини передніх коліс автомобілів.. установлюються на двох конічних роликових підшипниках (Підручник шофера.., 1960, 227).
Значення в інших словниках
- маточина — ма́точина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- маточина — -и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць. || Середня частина машинового колеса з отвором для осі, вала тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маточина — МА́ТОЧИНА, и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць. До міста ще далеко, ще тільки піски починаються. І піски там не довгі, та по саму маточину (О. Кониський); Вода досягала до маточин коліс. Коні просто брели в воді (І. Словник української мови у 20 томах
- маточина — Середня частина колеса (напр., транспортного або зубчастого), посаджена на вал або на вісь і з'єднана з ободом за допомогою спиць або диска. Універсальний словник-енциклопедія
- маточина — Ма́точина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маточина — Маточина, -ни ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Левиц. Пов. 99. Ревнув мов у маточину. Ном. № 12445. Словник української мови Грінченка