1. Великий тлумачний словник сучасної мови

маточина

ма́точина

-и, ж.

Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць.

|| Середня частина машинового колеса з отвором для осі, вала тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маточина — ма́точина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. маточина — МА́ТОЧИНА, и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць. До міста ще далеко, ще тільки піски починаються. І піски там не довгі, та по саму маточину (О. Кониський); Вода досягала до маточин коліс. Коні просто брели в воді (І. Словник української мови у 20 томах
  3. маточина — Середня частина колеса (напр., транспортного або зубчастого), посаджена на вал або на вісь і з'єднана з ободом за допомогою спиць або диска. Універсальний словник-енциклопедія
  4. маточина — Ма́точина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. маточина — МА́ТОЧИНА, и, ж. Середня частина колеса у возі з отвором для осі та гніздами для спиць. Вода досягала до маточин коліс. Коні просто брели в воді (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. маточина — Маточина, -ни ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Левиц. Пов. 99. Ревнув мов у маточину. Ном. № 12445. Словник української мови Грінченка