маторженик
МАТОРЖЕ́НИК, а, ч., діал. Корж із маком.
— Оце напхала мішок харчів для себе й погонича: і хліба й паляниць, .. напекла маторжеників (Н.-Лев., І, 1956, 575);
Коли настала пора підкріпитись, Оленчук нагодував офіцера з власного вузлика, поділившись із ним домашніми затверділими маторжениками (Гончар, II, 1959, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маторженик — маторже́ник іменник чоловічого роду корж із маком діал. Орфографічний словник української мови
- маторженик — -а, ч., діал. Корж із маком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маторженик — А, ч., діал. Корж з маком. Пригадуєш мотордженики? І борщі з лободою? (ЗД: 122). Словник поетичної мови Василя Стуса
- маторженик — МАТОРЖЕ́НИК, а, ч., розм. Те саме, що макорже́ник. – Оце напхала мішок харчів для себе й погонича: і хліба й паляниць, .. напекла маторжеників (І. Нечуй-Левицький); Що було їстівне, все господиня змішала докупи і виліпила маторженики (В. Словник української мови у 20 томах
- маторженик — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Словник синонімів української мови
- маторженик — Маторже́ник, -ка м. = макорженик. Желех. Словник української мови Грінченка