маторженик

КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Тетяна метнулася до печі, дістала горщик з варивом, миску з коржами (А. Хижняк); Марія зараз заходилась Пекти опрісноки. Спекла (Т. Шевченко); Коли ж Чайчиха починала марудитись біля жорен, діти завжди допомагали їй роздерти мисочку жита на опрісники (М. Стельмах); Гості все сиділи, балакали та попивали варенуху, заїдаючи обід маківниками, яблуками та грушами (І. Нечуй-Левицький); Дівчата дали мені цілу макуху, кілька пирогів і вівсяних макоржеників (М. Чабанівський); Коли настала пора підкріпитись, Оленчук нагодував офіцера із власного вузлика, поділившись із ним домашніми затверділими маторжениками (О. Гончар); Власов любить маковики (Панас Мирний); (Евфрозіна:) Як я ще напечу медяників, то й меценат на оргію позаздрить! (Леся Українка); Чи спеклись медівники? (О. Олесь); Майбородиха.. зняла з полички тарілку з шуликами з маком (І. Нечуй-Левицький); На столі з'явилися.. тонюсінькі коржі-ламанці до макового молока (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маторженик — маторже́ник іменник чоловічого роду корж із маком діал. Орфографічний словник української мови
  2. маторженик — -а, ч., діал. Корж із маком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маторженик — А, ч., діал. Корж з маком. Пригадуєш мотордженики? І борщі з лободою? (ЗД: 122). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. маторженик — МАТОРЖЕ́НИК, а, ч., розм. Те саме, що макорже́ник. – Оце напхала мішок харчів для себе й погонича: і хліба й паляниць, .. напекла маторжеників (І. Нечуй-Левицький); Що було їстівне, все господиня змішала докупи і виліпила маторженики (В. Словник української мови у 20 томах
  5. маторженик — МАТОРЖЕ́НИК, а, ч., діал. Корж із маком. — Оце напхала мішок харчів для себе й погонича: і хліба й паляниць, .. напекла маторжеників (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. маторженик — Маторже́ник, -ка м. = макорженик. Желех. Словник української мови Грінченка