матуня

МАТУ́НЯ, і, ж., рідко. Пестл. до ма́ти¹1.

Ой, матуню, кохаюся. Ой, матуню, звінчаюся (Чуб., V, 1874, 224).

Значення в інших словниках

1. матуня — мату́ня іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. матуня — див. мати  Словник синонімів Вусика
3. матуня — -і, ж., рідко. Пестл. до мати I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. матуня — МАТУ́НЯ, і, ж., рідко. Пестл. до ма́ти¹ 1. Ой, матуню, кохаюся. Ой, матуню, звінчаюся (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
5. матуня — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл.  Словник синонімів української мови
6. матуня — Матуня, -ні ж. = матуся.  Словник української мови Грінченка