матушка
МА́ТУШКА, и, ж., розм., заст.
1. Дружина священика; паніматка.
Попенко розказує про своїх знайомих бурсаків,.. про п’яницькі бенкети,.. про попівен, попів, матушок… (Мирний, І, 1954, 340);
— Та чого ж ти стоїш тумою? — закричала матушка до о. Ананія. — Треба бігти, о господи! (Панч, В дорозі, 1959, 15).
2. Черниця.
Благочинних матушок, Оврамію та Феонію, вона [ігуменя] прохала підтримувати Софію своїм авторитетом (Мик., II, 1957, 394).
Словник української мови (СУМ-11)