матірки
МАТІРКИ́, ро́к, мн. (одн. ма́тірка, и, ж.), розм. Матері́.
І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! (Стор., І, 1957, 56);
— Е, діду! Сказано, молоде, зелене та ще й в розкошах виросло, що воно розуміє? Хіба то воно винне? Матірки та батьки не вчать, а самі дитинята нічого собі, не злі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 89).
Словник української мови (СУМ-11)