матірка
МА́ТІРКА¹ див. матірки́.
МА́ТІРКА², и, ж. Коноплі з жіночими квітками, що дають насіння та з яких виробляють грубе волокно.
Мотрі на осінь ніби легшає трохи: хатня робота — спочинок, а надворі — прихватком тіпає плоскінь або матірку (Мирний, II, 1954, 110);
Рослини конопель з чоловічими квітками називаються плоскінь, а з жіночими — матірка (Техн. культ., 1956, 127);
Літа огорнули вас, обліпили клопоти, як насіння обліплює дозрілу матірку на підметах (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 75).
Словник української мови (СУМ-11)