матірка
МА́ТІРКА¹ див. матірки́.
МА́ТІРКА², и, ж.
Коноплі з жіночими квітками, які дають насіння і з яких виробляють грубе волокно.
Мотрі на осінь ніби легшає трохи: хатня робота – спочинок, а надворі – прихватком тіпає плоскінь або матірку (Панас Мирний);
Літа огорнули вас, обліпили клопоти, як насіння обліплює дозрілу матірку на підметах (І. Цюпа);
Мотря Іванівна його зразу ж прогнала з города: – Не знає, де плоскінь, а де матірка. І переводить коноплі підряд (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)