маузер

МА́УЗЕР, а, ч. Вид автоматичного пістолета.

На поясі [більшовика] висів величезний маузер у дерев’яній кобурі (Донч., VI, 1957, 634);

На колінах його лежав у дерев’яній кобурі маузер (Стельмах, II, 1962, 216).

Значення в інших словниках

1. маузер — ма́узер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. маузер — -а, ч. Вид автоматичного пістолета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маузер — МА́УЗЕР, а, ч. Вид автоматичного пістолета. На поясі висів величезний маузер у дерев'яній кобурі (О. Донченко); Її очі були прип'яті до матроського чорного бушлата, під яким теліпався маузер (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. маузер — ма́узер назва системи ручної зброї. Від прізвища німецьких інженерів-винахідників і підприємців братів Маузер.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. Маузер — Нім. інженери, конструктори вогнепальної зброї, брати Вільгельм (1834-82) та Пауль (1838-1914); зброя конструкції М. (ґвинтівки, пістолети) вироблялася у різних країнах.  Універсальний словник-енциклопедія