мацання

МА́ЦАННЯ, я, с. Дія за знач. ма́цати.

— О-ох! хоч випити, — почувся голос Загнибіди; далі — мацання руки по столу, брязкіт битого скла (Мирний, III, 1954, 95).

Значення в інших словниках

1. мацання — ма́цання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мацання — -я, с. Дія за знач. мацати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мацання — МА́ЦАННЯ, я, с. Дія за знач. ма́цати. – О-ох! хоч випити, – почувся голос Загнибіди; далі – мацання руки по столу, брязкіт битого скла (Панас Мирний); Він не чув її дихання, не турбував її марним мацанням пульсу (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. мацання — Мацання, -ня с. Ощупываніе.  Словник української мови Грінченка