мачушин
МА́ЧУШИН, а, е. Прикм. до ма́чуха; належний мачусі.
Сонце тут світить, не вам кажучи, як мачушине серце любить (Вовчок, І, 1955, 386);
Чим робити на мачушиних дітей, звичайно, краще на себе, на своїх дітей (Головко, II, 1957, 517).
Словник української мови (СУМ-11)