мачушин

МА́ЧУШИН, а, е.

Прикм. до ма́чуха; належний мачусі.

Сонце тут світить, не вам кажучи, як мачушине серце любить (Марко Вовчок);

Чим робити на мачушиних дітей, звичайно, краще на себе, на своїх дітей (А. Головко);

Вона кинулася застеляти мачушине ліжко, що так і лишилося розметане після позавчорашньої втечі (Б. Антоненко-Давидович);

Ось зараз мачушин фланелевий халат постане в скошенім дверми прозорі (О. Забужко).

Значення в інших словниках

1. мачушин — ма́чушин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мачушин — -а, -е. Прикм. до мачуха; належний мачусі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мачушин — Ма́чушин, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. мачушин — МА́ЧУШИН, а, е. Прикм. до ма́чуха; належний мачусі. Сонце тут світить, не вам кажучи, як мачушине серце любить (Вовчок, І, 1955, 386); Чим робити на мачушиних дітей, звичайно, краще на себе, на своїх дітей (Головко, II, 1957, 517).  Словник української мови в 11 томах
5. мачушин — Мачушин, -на, -не Принадлежащій мачехѣ. Зімне сонце, як мачушине серце, зімне тепло, як мачушине добро. Ном. № 619.  Словник української мови Грінченка