маячення
МАЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія та стан за знач. мая́чи́ти².
Бармаш залишається в таборі. В жорстокому жару, увесь побитий, втративши свідомість, б’ється в маяченні (Коз., Гарячі руки, 1960, 217);
*У порівн. Граф Замойський, немов у маяченні, процитував улюблений і грізно віщий приспів Яна Кохановського (Ле, Наливайко, 1957, 295).
Словник української мови (СУМ-11)