маячення
МАЯ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. мая́чи́ти².
Бармаш залишається в таборі. В жорстокому жару, увесь побитий, втративши свідомість, б'ється в маяченні (В. Козаченко);
* У порівн. Граф Замойський, немов у маяченні, процитував улюблений і грізно віщий приспів Яна Кохановського (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)