маячення
МАЯ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. мая́чи́ти².
Бармаш залишається в таборі. В жорстокому жару, увесь побитий, втративши свідомість, б'ється в маяченні (В. Козаченко);
* У порівн. Граф Замойський, немов у маяченні, процитував улюблений і грізно віщий приспів Яна Кохановського (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маячення — мая́чення іменник середнього роду стан марення Орфографічний словник української мови
- маячення — див. марення Словник синонімів Вусика
- маячення — -я, с. Дія і стан за знач. маячити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маячення — МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
- маячення — МАЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія та стан за знач. мая́чи́ти². Бармаш залишається в таборі. В жорстокому жару, увесь побитий, втративши свідомість, б’ється в маяченні (Коз., Гарячі руки, 1960, 217); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- маячення — Мая́чення, -ня с. 1) Мельканіе, мерцаніе. 2) Бредъ, галлюцинація. Словник української мови Грінченка