1. Словник української мови Грінченка

маячення

Мая́чення, -ня

с.

1) Мельканіе, мерцаніе.

2) Бредъ, галлюцинація.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маячення — мая́чення іменник середнього роду стан марення Орфографічний словник української мови
  2. маячення — див. марення Словник синонімів Вусика
  3. маячення — -я, с. Дія і стан за знач. маячити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маячення — МАЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. мая́чи́ти². Бармаш залишається в таборі. В жорстокому жару, увесь побитий, втративши свідомість, б'ється в маяченні (В. Козаченко); * У порівн. Граф Замойський, немов у маяченні, процитував улюблений і грізно віщий приспів Яна Кохановського (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. маячення — МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. маячення — МАЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія та стан за знач. мая́чи́ти². Бармаш залишається в таборі. В жорстокому жару, увесь побитий, втративши свідомість, б’ється в маяченні (Коз., Гарячі руки, 1960, 217); *У порівн. Словник української мови в 11 томах