меблювання —
меблюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
меблювання —
-я, с. 1》 Дія за знач. меблювати. 2》 Кімнатна обстанова.
Великий тлумачний словник сучасної мови
меблювання —
МЕБЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. меблюва́ти. 2. Кімнатна обстановка. Тільки пишне люстро (звідки? як тут залишилося?) й залізне ліжко з сірою солдатською ковдрою та вбогий стілець, що на ньому понуро сидів Чайка, от і все меблювання (Д. Бузько).
Словник української мови у 20 томах