меблювання

МЕБЛЮВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. меблюва́ти.

2. Кімнатна обстановка.

Тільки пишне люстро (звідки? як тут залишилося?) й залізне ліжко з сірою солдатською ковдрою та вбогий стілець, що на ньому понуро сидів Чайка, от і все меблювання (Д. Бузько).

Значення в інших словниках

1. меблювання — меблюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. меблювання — -я, с. 1》 Дія за знач. меблювати. 2》 Кімнатна обстанова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. меблювання — МЕБЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. меблюва́ти. 2. Кімнатна обстановка.  Словник української мови в 11 томах