медаля

МЕДА́ЛЯ, і, ж., розм., заст. Медаль.

Цар прислав йому медалю срібну, велику, а на ній саме таки настояще царське лице, і повелівав тую медалю надіти на Тихона (Кв.-Осн., II, 1956, 150).

Значення в інших словниках

1. медаля — меда́ля іменник жіночого роду медаль розм.  Орфографічний словник української мови
2. медаля — сов. медаль; (відзнака) знак, жетон, зн. бляха.  Словник синонімів Караванського
3. медаля — Відзнака, див. орден  Словник чужослів Павло Штепа
4. медаля — МЕДА́ЛЯ, і, ж., розм., заст. Медаль. Цар прислав йому медалю срібну, велику, а на ній саме таки настояще царське лице, і повелівав тую медалю надіти на Тихона (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
5. медаля — Меда́ля, -лі, -лею; -да́лі, -да́лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. медаля — Медаля, -лі ж. Медаль.  Словник української мови Грінченка