медвяний
МЕДВЯ́НИЙ, а, е, поет. Який має запах, смак меду.
Затремтіли роси перші, Чують — ранок медвяний (Стельмах, V, 1963, 276);
Тихий день ввійшов у сад гілчастий, Пахощі медвянії розлив (Забашта, Вибр., 1958, 27).
Словник української мови (СУМ-11)