Словник української мови в 11 томах

медвежий

МЕДВЕ́ЖИЙ, а, е, діал. Ведмежий.

Через річки, й ліси, легка думко, неси Мій привіт до братів на чужину, Що у темних борах, у медвежих норах В цю лиху, безпросвітню годину Вони мусять конать (Мирний, V, 1955, 302);

[Дудка:] А на яку-небудь вдасть не наскочимо? [Хапчук:] Чудак ти, Андрюшка! Ну, яка тепер власть по медвежих закутках? (Мам., Тв., 1962, 276).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. Медвежий — Медве́жий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. медвежий — -а, -е, діал. Ведмежий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медвежий — МЕДВЕ́ЖИЙ, а, е, діал. Ведмежий. Через річки, й ліси, легка думко, неси Мій привіт до братів на чужину, Що у темних борах, у медвежих норах В цю лиху, безпросвітню [безпросвітну] годину Вони мусять конать (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах