меделян

МЕДЕЛЯ́Н, а, ч. Собака меделянської породи.

— Той [грішник] дума, що вже він меделян, та й силкується гавкати і щоб то і товсто, і страшно (Кв.-Осн., II, 1956, 248).

Значення в інших словниках

1. меделян — меделя́н іменник чоловічого роду, істота собака меделянської породи  Орфографічний словник української мови
2. меделян — -а, ч. Собака меделянської породи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. меделян — МЕДЕЛЯ́Н, а, ч. Собака меделянської породи. – Той [грішник] дума, що вже він меделян, та й силкується гавкати і щоб то і товсто, і страшно (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
4. меделян — Меделя́н, -на м. Ирландская собака, Canis molossus.  Словник української мови Грінченка