медяний
МЕ́ДЯНИ́Й, ме́дяна́, ме́дяне́, рідко. Те саме, що медо́вий 1, 2.
Ой смачні, ой смачні Бублики у Тані: Медяні, Запашні, З маком, ще й рум’яні! (Бойко, Ростіть.., 1959, 66);
Медяний запах гречки змішувавсь з пахощами свіжих квітів (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 39).
Ме́дяна́ роса́ — солодкувата рідина, що виступає на листі і стеблах рослин в результаті їх пошкодження.
На ушкоджених листі і плодах появляються крапельки масткої солодкуватої рідини.. Ці крапельки здавна називаються медяною росою (Шкідн. поля.., 1949, 30);
Пила [Настуся] кохання, наче бджола медяну росу (Н.-Лев., ІV, 1956, 263).
Словник української мови (СУМ-11)