мезони

МЕЗО́НИ, ів, мн. (одн. мезо́н, а, ч.). Загальна назва нестійких елементарних частинок, маса яких є проміжною між масою електрона і масою нуклона.

Використовуючи пучки прискорених частинок, можна одержувати різного типу мезони (Наука.., 8, 1962, 10);

Ще в 1932 році вчені довели існування нейтронів і позитронів. Пізніше заговорили про мезони (Рибак, Час.., 1960, 838).

Значення в інших словниках

1. мезони — -ів, мн. (одн. мезон, -а, ч.). Загальна назва нестійких елементарних частинок, маса яких є проміжною між масою електрона і масою нуклона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. мезони — МЕЗО́НИ, ів, мн. (одн. мезо́н, а, ч.). Загальна назва нестійких елементарних частинок, маса яких є проміжною між масою електрона і масою нуклона. Використовуючи пучки прискорених частинок, можна одержувати різного типу мезони (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. мезони — мезо́ни [від мез... і (електр)он] нестабільні елементарні частинки, які належать до класу сильно взаємодіючих частинок (адронів). Розрізняють ка-мезони й пі-мезони. Назва пов’язана з тим, що їхня маса більша за масу електрона й менша за масу нуклона.  Словник іншомовних слів Мельничука