мелодекламація
МЕЛОДЕКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж. Художнє читання віршів або прози у супроводі музики.
Щоб відтворити стиль і характер античної музики, композитор [М. Лисенко] вводить також мелодекламацію, супроводжувану перебором струн (Укр. клас. опера, 1957, 246);
*Образно. [Гібсон:] Досить мелодекламації, люба дівчино. Від таких промов мені завжди тільки хочеться їсти (Собко, П’єси, 1958, 97).
Словник української мови (СУМ-11)