мелодекламація
МЕЛОДЕКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж.
Художнє читання віршів або прози в супроводі музики.
Щоб відтворити стиль і характер античної музики, композитор [М. Лисенко] вводить також мелодекламацію, супроводжувану перебором струн (з наук. літ.);
* Образно. [Гібсон:] Досить мелодекламації, люба дівчино. Від таких промов мені завжди тільки хочеться їсти (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)