мельників

МЕ́ЛЬНИКІВ, кова, кове. Прикм. до ме́льник.

Мельник той.. не любив розказувати, й від його Кармель не довідавсь би зроду нічого, коли б не було мельникової дочки (Вовчок, І, 1955, 351);

Матвійко зметикував, що це і є той самісінький мельників син, який уміє розмовляти по-пташиному (Донч., VI, 1957, 263).

Значення в інших словниках

1. мельників — ме́льників прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мельників — -кова, -кове. Прикм. до мельник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мельників — МЕ́ЛЬНИКІВ, кова, кове. Прикм. до ме́льник. Мельник той .. не любив розказувати, й від його Кармель не довідавсь би зроду нічого, коли б не було мельникової дочки (Марко Вовчок); Матвійко зметикував, що це і є той самісінький мельників син, який уміє розмовляти по-пташиному (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
4. мельників — Ме́льників, -кова, -кове  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)