меліса

МЕЛІ́СА, и, ж. (Melia L.). Трав’яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірне масло.

Розтерті листки меліси, як свіжі, так і сушені, ..прикладають на шматочці до ран (Лікар, рослини.., 1958, 77);

Застосовують мелісу як спецію при засолюванні помідорів і огірків (Колг. енц., II, 1956, 179).

Значення в інших словниках

1. меліса — мелі́са іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. меліса — -и, ж. Трав'яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірну олію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. меліса — (росл.) медовка  Словник чужослів Павло Штепа
4. меліса — МЕЛІ́СА, и, ж. Трав'яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірне масло. Розтерті листки меліси, як свіжі, так і сушені, .. прикладають на шматочці до ран (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. меліса — мелі́са (від грец. μέλισσα – бджола) рід багаторічних трав’янистих рослин родини губоцвітих. Поширені в Південній Європі, Азії, Північній Африці. М. звичайну культивують як ефіроолійну й медоносну рослину. Інша назва – цитрон-меліса.  Словник іншомовних слів Мельничука