меліса
МЕЛІ́СА, и, ж. (Melia L.). Трав’яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірне масло.
Розтерті листки меліси, як свіжі, так і сушені, ..прикладають на шматочці до ран (Лікар, рослини.., 1958, 77);
Застосовують мелісу як спецію при засолюванні помідорів і огірків (Колг. енц., II, 1956, 179).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меліса — мелі́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- меліса — -и, ж. Трав'яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірну олію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- меліса — (росл.) медовка Словник чужослів Павло Штепа
- меліса — МЕЛІ́СА, и, ж. Трав'яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірне масло. Розтерті листки меліси, як свіжі, так і сушені, .. прикладають на шматочці до ран (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- меліса — мелі́са (від грец. μέλισσα – бджола) рід багаторічних трав’янистих рослин родини губоцвітих. Поширені в Південній Європі, Азії, Північній Африці. М. звичайну культивують як ефіроолійну й медоносну рослину. Інша назва – цитрон-меліса. Словник іншомовних слів Мельничука